Для ДФС всі рівні перед законом, чи є рівніші?

Вчора 12 листопада 2014 року у будинку Уряду відбувся спільний брифінг Голови ДФС Романа Насірова та Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана із красномовною темою «Що насправді відбувається в ІТ-галузі».

Зазначена подія незважаючи на дуже пізнє анонсування викликала значний інтерес серед ІТішного бомонду, але як не дивно, прийти та відкрити задати запитання виявилось більшості неможливо, через вибіркову акредитацію журналістів і виключну можливість прийняти учать у брифінгу саме їх, натомість юристи галузі та експертне середовище було змушене дивитись он-лайн трансляцію.

У результаті чого інтрига не відбулась, а запитання журналістів точно не могли загнати чиновників в кут. Крім того, зміст інформації та час, що було приділено заявленій темі становив не більше половини обсягу порівняно із декларуванням успіхів дотягнутись у боротьбі із контрабандою засобів гігієни на територію Лугандону, конфіскацію і утилізацію підакцизних товарів тощо.

 Судячи із заяв очільників ГФС, ІТ галузь взагалі нічим не відрізняється від інших і підходи до роботи з нею у них також не будуть особливими. Це не викликає подив, оскільки наведена ними статистика про п’ять тисяч компаній, що працюють на ринку мало про що їм могла скати. Приміром про три відсотка ВВП, які генерує ІТ аутсорсинг створюючи на всі 100%  нову додану вартість та по суті є найзеленішим і найекологічнішим видом бізнесу сьогодні, який не вимагає виснаження наших чорноземів, яке  робить наше сільське господарство. Проте чомусь, Насіров та Білан, вирішили порівняти ІТ галузь саме із сільським господарством, певно через експортоорінєнтованість та наявність валютної виручки.

Поряд із статистикою був наведений дивний рейтинговий список «найбільших» компаній ринку до яких за словами Білана податкова не приходила (див тут), але в зазначеному напрямку досить успішно попрацювали і інші силові структури, при чому, інтерес який викликали не просто лідери ІТ аутсорсингу, а міжнародна компанія, яка входить в п’ятірку найбільших (див тут).

Отже, досить логічним виглядає активність роботи HR Luxoft по рекрутингу у польські офіси компанії, а не в Українські. Печально буде, якщо слід за серверами Хветкевича до Польщі переїдуть 50 тис укр. програмістів, які «прихоплять» із собою ті самі 3% ВВП, що складають їх зарплати. І тут слід замислитись, і в перчу чергу ДФС, слід було зрозуміти, що навіть незважаючи на вже наявність безпілотних комбайнів та іншої техніки, вона в Польщу не переїде і буде далі працювати обробляючи наші чорноземи, а от програмістів за кілька років можуть цілком переманити.

Проте, на все ж галузь мала б почути основний меседж, що великих гравців податкова «не чіпає», і проблеми загрожують малим підприємствам, які працюють в тіні і не входять у список великих оприлюднений заступником ДФС Біланом, але в доповнення йому, Насіров заявив, що для них всі рівні перед законом і його дотримуватись ДФС змусить.

Можливо в таких словах є сенс, оскільки великій бізнес нинішнє керівництво ДФС платити податки змусити не може і на багато вже фактів, що набули розголосу не вжило належних заходів.

Приміром, варто згадати причину по якій «накрили» офіс Lucky Labs, де виявляється шукали збанкрутілого форекс-оператора ТОВ «Форекс Трейд», який «кинув» свої гравців. Звісно, це не означає, що найближчим часом нам варто очікувати обшуків в офісі Concorde Capital, яким нещодавно придбав «Форекс Тренд». Певно такий горішок не по зубам ДФС, оскільки Конкорд і Ко. це не беззахисний IT-проект, а інвестиційна компанія, що належить колишньому босу очількника ДФС пану Мазепі, якого безуспішно пробували журналісти пов’язати із сприянням розвитку бізнесу платіжно-касових терміналів самообслуговування  на території Лугандону, але низка статей і тематичне розслідування на ТВ закінчилось спростуванням фактів через соцмережах.

У бізнес колах самого Мазепу вважають досить успішним і харизматичним лідером, який скоріше поступиться інтересами власних клієнтів, а ніж піде на втрати власного капіталу, саме так деякі  аналітики оцінювали проблеми ліквідності, а по суті фіаско, фондів його компаній по управлінню активами підчас кризи 2008/09 років. Звісно тоді ринок впав весь, разом із капіталами інститутів спільного інвестування.

 До фактів придбання «сміттєви» цінних паперів, особливо за короткий час до банкрутства, добросовісні перевіряючі  НКЦПФР та податкової завжди приділяли достатню увагу. Оскільки, придбання цінних паперів по «розігрітій» ринковій ціні, балансовій  чи «справедливій» договірній вартості у всіх аудиторів розцінювались як форма «трансферту» капіталу на користь третіх осіб, а правоохоронними органами, як один із видів відмивання грошей із усіма кримінально-процесуальними наслідками таких дій.

Причому, розслідувати такі факти правоохоронні органи зобов’язані здійснювати в обов’язковому порядку, оскільки це не приватна справа бізнесмена. У більшості випадків керівник інвестиційної компанії оперує грошами інвесторів, які доручили йому їх в управління, а отже здійснюючи придбання цінних паперів, які по суті нічого не варті вчиняє злочин проти власності останніх з відповідним корисним мотивом.

Сьогодні керівництво НКЦПФР досить активно працює у напрямку виявлення фактів змови та маніпулювання цінами, кількість виявлених фактів зловживань у рази перевищує результати роботи за попередні роки, але зазначені дії здійснюються лише до організованого ринку цінних паперів. А отже, розслідуванням придбання «сміттєвих» паїв «Форекс Тренд» Конкордом має зайнятись сама ДФС, але зважаючи на тісні контакти та бізнес-минуле наших чиновників великі інвест компанії точно попадуть у список 100 недоторканих оголошений на брифінгу, а от дрібні компанії й далі житимуть у страху, що в будь-який момент офіс може накрити черговий рейд в пошукачів славнозвісних конвертів із позначкою «ЗП»

http://blog.liga.net/user/atsaruk/article/19904.aspx

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЮРИСДИКЦИИ В ИНТЕРНЕТЕ С ЦЕЛЬЮ ДАЛЬНЕЙШЕГО НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ

Последние публичные обсуждения этой проблемы подтвердили ее большую актуальность с одной стороны, но так же вскрыло целый пласт юридических, процессуальных и, конечно же, коммерческих вопросов решением которых стоит заняться совместно органам власти и представителям бизнеса для выработки четких правил ведения деятельности в сфере ИКТ, а так же методов выявления нарушений.

Но куда более интереснее было бы разобраться с основными поставщиками-нерезидентами услуг интернет рекламы, «игровых» денег он-лайн игр, расчетных единиц применяемых в некоторых соцсетях для повышения рейтинга страниц, а так же приобретения других виртуальных услуг в рамках сети.

Ключевым моментом в этом вопросе является понимание сотрудниками правоохранительных органов и ГФС понятия «юрисдикция Украины». Можно ли считать сайт, который зарегистрирован в домене .com (оператор домена VeriSign, США, Виржиния), хостинг сайта находится в ЕС, а товары продаются на территории Украины? Но если пройтись по этой цепочке видно, что доменные споры будут решатся в соответствии процедур компании работающей согласно законодательству США и штата Виржиния. Вопрос о легальности конвента сайта и персональных данных может возникнуть согласно законодательству ЕС. А вот вопрос легальности торговли должен решатся в соответствии с законодательством Украины (и судебной практикой) согласно которому в суде нужно доказать факт продажи товаров и услуг на территории Украины, что в той или иной форме коррелирует с принципом «скользящей шкалы» широко распространенной в США, где юрисдикция определяется местом активной продажи, а не доменом или же местом размещения (хостинга) сайта.

На самом деле, на этом рынке основных игроков не более 10, оборот достигает 3 миллиардов гривен и многие компании даже имеют представительства на территории Украины (например Мейл.ру и Гугл) не платя налогов за услуги которые предоставляются их материнской компанией на юрисдикции Украины. Если применять нормы ст. 141 Налогового Кодекса представительства вышеперечисленных нерезидентов обязаны платить налог на прибыль на территории Украины, аналогичные нормы так же есть и по ПДВ. Таким образом, если бы ГФС и другие силовые органы больше думали о наполнении госбюджета и верховенства права, а не о изъятии серверов крохотных компаний такое общественного резонанса точно не было бы, а все процессы шли исключительно в юридической плоскости «юрисдикции» Украины. Сейчас же, по дэ факто 80% рынка интернет рекламы занимает контрабанда, а госбюджет не дополучает до 500 млн.грн. в год., о соответствии медиа продуктов требованиям закона о рекламы можно умолчать.

В данном направлении, к сожалению, преуспели только практикующие юристы в отрасли защиты интеллектуальной собственности, которые уже создали несколько прецедентов позволяющие применять принципы «скользящей шкалы» представителям и правоохранительных органов определяя юрисдикцию, на которой совершается хозяйственная деятельность по продаже всевозможных виртуальных, цифровых и прочих игровых услуг без уплаты налогов на территории Украины. Кроме того, выхода на этот рынок стоит, и ожидать от операторов по продаже цифрового конвента который пока находится в тени.

http://blog.liga.net/user/atsaruk/article/19755.aspx

Поза юрисдикцією, або Чому Україна досі пасе задніх на ринку IT-індустрії

Відсутність системних змін у реформуванні країни, схоже, вже вкотре потонула у вирії перманентних виборчих процесів. Поки українці спантеличені питаннями виборів до місцевих рад та мерів міст, економіка країни живе власним потойбічним життям, інколи взагалі далеким від світових реалій.
«Сіра зона»
У правовому полі?

Щоправда, деякі сфери бізнесу в Україні за останні роки розвиваються аж занадто стрімкими темпами, не реагуючи ані на кризові явища, ані на стагнацію вітчизняної економічної системи. Адже неінтегрованість в українські економічні реалії має як свої плюси, так і мінуси.

Вже вдруге за останні кілька місяців у вітчизняному інформпросторі з’являються повідомлення про обшуки в офісах IT-компаній. Так, в липні прокуратура проводила обшук у харківському офісі компанії Plarium, на початку осені СБУ здійснила візит до дніпропетровського офісу Luxoft, а наприкінці вересня фіскали обшукали ще одну IT-компанію, розташовану в Харкові - NIX Solutions. Останній рецидив трапився вже у розпал передвиборчої кампанії: 20 жовтня податківці завітали з обшуком до головного київського офісу компанії Lucky Labs. Заступник глави ДФС Сергій Білан тоді на своїй сторінці у соцмережі Facebook пояснив, що обшуки були пов’язані з підозрами керівництва IT-компанії у фінансових махінаціях, а саме - в переведенні в готівку грошей.

Традиційно, український сегмент Facebook відреагував гучним лементом у стилі «руки геть від українського бізнесу», адже IT-сфера останнім часом вважається чимось на кшталт «священної корови», на яку покладають серйозні надії, як на локомотив у розвитку вітчизняного бізнес-середовища. Скандал набув розголосу, адже на захист «айтішників» став колишній генеральний директор Microsoft Україна, а нині – заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, назвавши обшуки в IT-компаніях «злочином проти країни». «Я завжди буду боротися за українських розробників, дизайнерів, архітекторів, сисадмінів, інженерів, вчених – тому що я їх люблю та поважаю. Але я завжди буду безжалісний у боротьбі за цивілізований ринок, проти «чорних списків працівників», проти неповаги до вчених, проти крадіїв інтелектуальної власності...», – емоційно зазначив чиновник.

Втім, чи все так просто із українським сегментом IT? Чи не пов'язані зайві емоції з прихованим небажанням встановити прозорі та чесні методи ведення бізнесу, аби залишити все як є?

Щороку українські програмісти, веб-розробники підкорюють нові й нові вершини світової IT-індустрії. Високий рівень підготовки, який, як правило, забезпечується високим рівнем технічної освіти на теренах пострадянських країн, надає вітчизняним геніям програмування суттєві переваги перед їхніми колегами-конкурентами з усіх куточків світу. До того ж, вести IT-бізнес досі є доволі прибутковою справою саме в межах України: низькі податки, можливість мати дохід у валюті, досить дешева робоча сила – усі ці компоненти сприяють аномальному розвитку галузі IT. Лише за приблизними підрахунками представників профільних асоціацій, лише аутсорсинг IT-послуг дає Україні близько 2,5 млрд доларів щорічно.

Такі «обороти» не могли бути непоміченими ані державою, ані спритними ділками. Щороку галузь розвивалася неначе якийсь партизанський рух: цей бізнес не користується загальною системою оподаткування і в кращому разі податки платять самі співробітники компаній, оформлені як приватні підприємці. При цьому, їх реальних внесок до Держбюджету рідко перевищує суму єдиного соціального внеску та прибуткового податку з мінімальної заробітної плати.

Привілейована система оподаткування IT-бізнесу наводить на думку, що з цього можуть мати зиск не тільки власники компаній, але й потужне лобі на найвищому рівні. Верховна Рада вже неодноразово мала нагоду змінити деякі аспекти оподаткування IT-сектору, втім, після галасу у ЗМІ «не чіпати одну з небагатьох галузей, яка розвивається» усі спроби перейти на цивілізовані правила гри зазнавали невдач. IT-бізнес робив вигляд, що платить податки, тоді як влада підбадьорливо кивала у відповідь.

Втім, це лише верхівка айсбергу. Адже питання спрощеного оподаткування тієї чи іншої галузі української економіки може постати одразу в двох площинах: як легального ведення бізнесу, так і нелегального, так званої «сірої» зони. Ні для кого не секрет, що окрім легальної продукції IT-компаній, під спрощені схеми оподаткування потрапляють й інші «гравці» нелегального ринку подібних послуг. «Частина веде чесний бізнес, заробляє на створенні гідного програмного продукту. Але є й такі, які працюють в інших напрямках - онлайн казино, сайти «для дорослих» та інших «брудних» напрямках на межі закону. Не забуваймо, що у сфері «піратства» Україна давно біжить попереду планети всієї, а кіно та музику з «торрент трекерів» не завантажував лише ледачий», – зазначає політолог Олександра Решмеділова, коментуючи ситуацію із перевірками фіскалів офісів IT-компаній.

Йдеться про ринок інтернет-реклами та постачання ігрового контенту. Ринок, обіг якого, за оцінками експертів, оцінюється у два мільярди гривень – фактично, не оподатковується. По-перше, гроші «виводяться» за кордон. По-друге, всі компанії, які працюють за «сірими» схемами, по суті здійснюють нелегальну поставку послуг на територію України не розмитнюючи їх, не сплачуючи ПДВ, мито та податок на рекламу. Таким чином, Бюджет країни щорічно втрачає до 500 млн грн на рік. Такими ж тіньовими є доходи отримані та виведені за кордон за оплату цифрових товарів у соціальних мережах і комп'ютерних іграх. «Насправді, на цьому ринку основних гравців не більше 10, оборот досягає 3 мільярдів гривень і багато компаній навіть мають представництва на території України, не сплачуючи податків за послуги, які надаються їх материнською компанією на юрисдикції України. Ключовим питанням у цьому є розуміння співробітниками правоохоронних органів і ДФС поняття «юрисдикція України», яке визначається місцем продажу товару та послуги через інтернет, а не місцем реєстрації продавця», - вважає експерт в галузі управління Інтернетом, кандидат економічних наук Олександр Царук.

Мало не кожен користувач українського Інтернет-простору помічав засилля так званого «онлайн ігрового» сегменту. Усі подібні послуги також надаються в умовах ведення вітчизняного IT-бізнесу. І ось саме діяльність подібних «гравців» вітчизняного IT-ринку й привернула фокус уваги ДФС. Так, справами компанії Lucky Labs фіскали зацікавилися вже після того, як виявили низку сумнівних фінансових операцій із збанкрутілим оператором Форекс. У ДФС зазначають, що мова йде не про тиск на IT-галузь, а саме про виявлення «сірого» сегменту на ринку. А у ситуації із обшуками в компанії Lucky Labs взагалі можуть виявити й більш серйозні загрози, пов’язані із національною безпекою. Так, СБУ вже давно має питання до роботи так званих «форекс-брокерів» - компанії Forex Trend, яка нібито має російські корені та діяльність якої пов’язують в тому числі й із фінансуванням сепаратистських рухів на Донбасі. Наразі цю компанію придбав поважний Concord Capital, який начебто має наміри повернути вкладені кошти ошуканим користувачам, але, незважаючи на це, саме пошуком доказів у співпраці з Forex Trend і зайнялися фіскали разом із правоохоронцями в офісі компанії Lucky Labs. «На жаль, зараз організатори конвертаційних центрів все частіше використовують IT-технології та залучають до своєї діяльності компанії, які працюють в цій сфері», - пояснив на своїй сторінці у Facebook Сергій Білан.

Виходячи з останнього, цілком очевидним є прагнення правоохоронців та фіскалів розібратися у хитросплетіннях на ринку так званих IT-послуг із ухилом до корупційного бекграунду. Адже на українському IT-ринку працює як чесний бізнес, та і корупційні «схемщики», які лише прикриваються вивісками IT-компаній. Своєю чергою, громадянам та користувачам також потрібно відділяти зерна від полови: не варто плутати прозору діяльність одних IT-компаній із тіньовими оборудками спритних сучасних мережевих «комбінаторів», роздмухуючи хвилю обурення. Якщо вже діяти в рамках цивілізованого ринку, то варто дати можливість правоохоронцям розібратися в кожному окремому випадку, адже проведення слідчих дій ще не свідчить про наступ держави на приватний бізнес. В будь-якому разі, в цьому зацікавлені саме ті гравці IT-бізнесу, які ведуть свої справи чесно.

Стурбованість ситуацією висловив і міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. За його словами, обшуки в офісах IT-компаній не поліпшують ситуації із бізнес-кліматом. Вирішувати проблему в уряді пообіцяли спільно з керівництвом МВС. Саме позиція міністра може допомогти зрозуміти прості речі: одна справа – сприяння бізнес-клімату, інша – необхідність ефективної роботи силових відомств із виявлення зловживань.

Втім, ключовим питанням залишається те, чи зможе держава вирішити проблему в юридичній площині. Річ у тім, що дії правоохоронців та ДФС з приводу вилучення серверів з офісів IT-компаній давно в світі не застосовуються – це є очевидним непропорційним реагуванням на порушення. «Якщо є підозра у вчиненні якимось провайдером чи постачальником контенту порушень законодавства, існує процедура, за якою докази збираються в менш збитковий спосіб не тільки компанії, але й іншим користувачам. Докази так не збираються, фактично це шантажування бізнесу подібними діями», - розповів «Слову і Ділу» юрист, експерт Ради Європи Андрій Пазюк. За його словами, в ЄС та інших країнах світу поширені інші методи збирання доказів: копіювання інформації, взаємодія із власниками бізнесу шляхом діалогу. «Все має відбуватися згідно передбачених законодавством процесуальних дій: суд, виносячи відповідні рішення щодо подібних перевірок бізнесу, має враховувати питання, за що несе відповідальність той чи інший постачальник чи провайдер, чи є він відповідальним за контент, який у нього зберігається», - пояснює юрист. Аби довести провину за поширення того чи іншого неправомірного контенту на території України, вилучення серверів та обшуки офісів – остання справа, якою мають займатися правоохоронці.

Поліпшити ситуацію та привести її до правового русла може створення й ефективна діяльність нового підрозділу поліції – так званого спецпідрозділу кіберполіції. У разі правильної побудови роботи спеціалістів із упередження кібер-злочинів це допоможе вирішити одразу 2 проблеми: по-перше, виявити тіньові потоки, які вимивають валютні надходження країни на рахунки нерезидентів без сплати податків, по-друге, дозволить зупинити свавілля із вилучення серверів без реальної потреби для слідства. Такі дії одночасно допоможуть у сприянні розвитку бізнес-клімату, і цивілізованого захисту національних інтересів у сфері надання IT-послуг.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»

http://www.slovoidilo.ua/2015/10/28/stattja/suspilstvo/poza-yurysdykcziyeyu-abo-chomu-ukrayina-dosi-pase-zadnix-na-rynku-it-industriyi

«Фискальное облако» – новый инструмент для государственно-частного партнерства

25 июня в информационном агентстве УНИАН состоялась пресс-конференция на тему увеличения поступлений в государственный бюджет, обеспечения прозрачности финансовой системы и детенизации экономики с помощью внедрения современных информационных систем и IT-технологий в налоговых органах.

На мероприятии была представлена технология – «фискальное облако», которая предоставляет возможность просто и эффективно организовать налоговую отчетность для предприятий розничной торговли, общественного питания и услуг. Предлагаемая модель отвечает законодательным нормам Украины и обеспечивает возможность поэтапного введения фискальных функций у субъектов хозяйственной деятельности, согласно Закону Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины относительно налоговой реформы». «Фискальное облако» может стать прекрасной альтернативой кассовым аппаратам, введение которых вызвало массовые протесты предпринимателей по всей стране.

По мнению экспертов, более 40% экономики Украины находится в тени – т.е. не платит налоги, которые могли бы пойти на новые дороги, школы, парки, повышение качества медицины, различные социальные программы. Логичный вывод – нужно внедрять новые стандарты фискализации, которые не только выведут экономику Украины на новый уровень, но и станут хорошим примером для мирового сообщества.

«Сегодня существует сильная оппозиция к нашему решению, – сказал Александр Спиндлер, представитель немецкой компании N.Krat. – Это, с одной стороны, те фирмы, которые хотят нажиться на массовом внедрении кассовых аппаратов, а с другой стороны – большая армия предпринимателей и бизнесменов, которые привыкли не платить налоги, обворовывая, таким образом граждан страны. Однако в «тени» здоровое общество не построишь!».

Таким образом, главная цель «фискального облака» – это детенизация экономики, а также создание равных условий для различных субъектов предпринимательской деятельности – мелкого и среднего бизнеса, банков и финансовых учреждений.

По мнению Александра Спиндлера, на сегодня нет необходимости в непосредственном общении бизнесмена и государства – информационные технологии способны вполне обеспечить их контакт виртуально, и от этого он станет еще более эффективным.

«Фискальное облако» – это не инструмент контроля, а инструмент, который сделает возможным полноценный диалог между бизнесом, государством и обществом, – подчеркнул Александр Спиндлер. – Если бизнес начнет честно платить налоги, то у него появиться полное право спросить у государства, а на что, собственно говоря, оно их тратит».

Сегодня ведется активный диалог с руководством Налоговой службы, Министерства финансов и другими учреждениями о возможности скорейшего внедрения «фискального облака» в Украине. Финансовых и технологических преград для этого нет; существуют некоторые устаревшие законодательные акты, которые требуют усовершенствования. «Мы не хотим менять все законодательство, мы хотим его просто адаптировать под современные возможности», – заметил Александр Спиндлер.

Здесь уместно вспомнить, что в свое время Грузия предоставила всем своим субъектам хозяйственной деятельности бесплатные кассовые аппараты, однако Украина сегодня не может себе это позволить с экономической точки зрения, да и целесообразность данных устройств в эпоху ИТ-технологий – под большим вопросом.

Эксперт по финансовым вопросам Александр Царук напомнил присутствующим историю возникновения кассового аппарата, который был изобретен еще в конце XIX века владельцем маленького кафе в американском городе Дейтон, штат Огайо, Джеймсом Ритти. Предприниматель заподозрил, что его буфетчики обворовывают его, и это послужило толчком к изобретению первого в мире автоматического фискального устройства.

«Кассовый аппарат придумало не государство, а предприниматели, которые стремились к эффективности своего бизнеса. Однако сегодня привязанность к кассовому аппарату в его нынешнем виде идет в разрез со всеми мировыми экономическими тенденциями, сегодня это, уже технология прошлого века, которая не соответствует требованиям перехода к информационному обществу, – подытожил Александр Царук. – Фискализация может осуществляться исключительно под девизом повышения эффективности бизнеса и улучшения контроля менеджмента за персоналом и финансовыми операциями! Одним из таких ноу-хау может стать применение комплексного решения использования РРО на основе технологии «фискального облака», которое в первую очередь нужно заказчику, самим предприятиям, а не как принято почему-то думать для налоговой».

Участники пресс-коференции также обсудили законопроект № 1088, который изначально предполагает преференции банковскому сектору, а это нарушает основы рыночной экономики, дискриминирует малый и средний бизнес и сохраняет условия для существования и развития теневой экономики.

«Главная суть законов заключается в том, что их должны выполнять все; почему вдруг выделяются банки – непонятно, – подчеркнул представитель фонда «Сокращение рисков», юрист Андрей Волков. – Если Закон № 1088 создает неравные условия для различных субъектов хозяйствования – тех же банков и торговцев на рынке, а значит, он не будет эффективен для экономики, и негативные последствия вскоре обязательно дадут себя знать. Если человек купил товар или получил услугу, то тем самым он заплатил не только банку или предпринимателю, но и оплатил налог, который должен пойти на развитие экономики и социальные нужды».

По мнению Андрея Волкова, «фискальное облако», обеспечив равные права для всех участников рынка, способно преодолеть такое негативное явление в экономике Украины, как монополии. «И государство, и коммерческая структура, и гражданин будут не конкурировать друг с другом, а вести конструктивный диалог. А эффективность – заметна издалека. Когда иностранные инвесторы увидят, что фискальное законодательство Украины пишется не под какую-то конкретную личность или группу лиц, то наше государство сможет получить дешевые выгодные кредиты и привлечь инвестиции», – убежден Андрей Волков. 

«Сегодня в Украине проходит очень много наличных операций, и очень много «налички» уходит в тень. Не секрет, что есть недобропорядочные участники платежных систем – субъектов хозяйственной деятельности, которые переделывают свое программное обеспечение или уничтожают какие-то данные, и уходят от налогов. Исходя из этого, «фискальное облако» – довольно интересное решение фискализации наличных операций», – считает Валентина Стржалковская, генеральный директор предприятия «Украинская платежная система».

Поскольку многие участники платежных систем работают на своем программном обеспечении, их сервера часто не зарегистрированы как операторы платежной инфраструктуры. С учетом этого, считает эксперт, появляется возможность при инкассации денег совершать различные манипуляции с наличными ресурсами.

«Иногда на чеках, которые выдают ряд платежных систем, можно увидеть комиссию субъекта предпринимательской деятельности за пользование терминалом. Это явно противоречит требованиям центрального банка по поводу кассовой работы. Человек совершает операцию через участника платежной системы, которая работает по лицензии НБУ на перевод денежных средств, и он не должен платить никому никакой комиссии. Это один из методов ухода от налогов», – подчеркнула Валентина Стржалковская.

По мнению участников пресс-конференции, при введении «фискального облака» проигравших не будет, выиграют все: государство, бизнес, граждане. Первая ощутимая польза от «фискального облака» – это прогнозируемое понижение стоимости товаров и услуг для граждан, поскольку данное решение не требует никаких капиталовложений, а налоговая нагрузка на все участников рынка должна существенно уменьшится.

Представители компании N.Krat готовы бесплатно внедрить «фискальное облако» в Украине. Для этого они предлагают запустить несколько пилотных проектов, и, в случае их эффективности, предложить всем субъектов предпринимательской деятельности подписку за пользование данным программным продуктом, которая будет весьма недорогой и, в зависит от отрасли, может составлять от 10 до 150 грн в месяц. Важно заметить, что исключительное право владения данной технологией будет у Налоговой службы. Участники пресс-конференции анонсировали, что уже в июле состоится презентация такого первого пилотного проекта «фискального облака», где все сторонники и критики данного решения смогут увидеть его в действии.

 Автор: Орест Лесюк

http://kontrakty.ua/article/88010

ІКТ-сектор є одним з найбільш тінізованих...але може стати одним із драйверів розвитку економіки

текст на русском здесь

Післявиборче оновлення Верховної Ради України в суспільстві асоціюється з початком реформ, які обіцяються вже більше, ніж півроку, проте й досі мають аморфні контури. Для подолання кризи потрібні швидкі й продумані рішення, що мають розроблятися законодавцями спільно з експертним товариством.
Перехід до сучасної моделі економіки передбачає всебічне впровадження інноваційних технологій та розвиток IT-сектору. Яких змін потребує регулювання IT та які кроки необхідні для підвищення ефективності економіки України, на основі досвіду роботи в парламентському Комітеті з питань інформатизації і зв'язку розповів Олександр Царук, кандидат економічних наук, представник України в урядовому дорадчому комітеті Інтернет-корпорації з присвоєння імен та номерів (GAC ICANN), експерт швейцарського фонду "Скорочення ризиків" (Risk Reduction Foundation).

– У 2015 році необхідно буде підбивати підсумки реалізації положень Закону України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки". Як ви оцінюєте ці заходи?
– Український парламент у цьому році спробував надати оцінку цьому закону. Так, 18 червня 2014 року відбулись парламентські слухання на тему "Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні", і 3 липня 2014 року Верховна Рада України підтримала відповідні рекомендації. Згідно з ухваленою постановою, Верховна Рада рекомендувала Уряду для подальшого розвитку інформаційного суспільства та формування інноваційно-орієнтованої економіки низку заходів. Зокрема першим стояло завдання із доопрацювання Державної програми розвитку ІКТ-сфери.
Оцінити в цілому ступінь реалізації закону важко, оскільки відсутня система індикаторів розвитку інформаційного суспільства. Крім того, цей закон ще на стадії свого ухвалення був "морально" застарілим, адже не передбачав заходів із розвитку широкосмугового доступу до мережі інтернет, запровадження нових стандартів зв'язку та передачі даних – саме тих речей, на яких базується сучасна галузь інформаційних технологій.
– Чи можете Ви спрогнозувати, яким буде наступний стратегічний документ для розвитку галузі ІКТ? Чи буде формуватись парадигма постінформаційного суспільства?
– На сьогодні основною задачею стає зміна парадигми розвитку галузі інформаційно-комунікаційних технологій та відхід від засад, визначених Законом "Про Національну програму інформатизації", оскільки остання була ухвалена ще у 1998 році. Необхідно розробляти та приймати системний закон, який хоча б рамково окреслив основні поняття та терміни. Досі залишається не окресленим понятійний апарат. Приміром, 2 роки тому спалахнув конфлікт між Міністерством соціальної політики України та підприємствами ІТ-галузі щодо політики регулювання аутсорстингових послуг, причиною якого стала елементарна відсутність визначення поняття аутсорсинг.
Закон "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" ставив за мету ухвалення Інформаційного кодексу України. З цього приводу хотілося б зазначити, що кодифікація законодавства є лише формою його систематизації і не обов'язково несе у собі щось нове. Крім того, враховуючи той факт, що законодавства про інформатизацію чи ІТ-галузь просто не існує, то немає чого і систематизувати. Реформування законодавства доцільно було б почати не з пустого місця, а з доопрацювання та підготовки нової редакції Закону "Про телекомунікації". Оскільки абсолютно неврегульованим залишається питання управління доменною індустрією на основі принципів мультистейкхолдеризму. Чергові спроби уряду з підготовки Закону "Про кібербезпеку" також розбились об скелі галузевих лобістів.
– Які кроки зроблені для підтримки вітчизняної ІТ-галузі?
– Робота у цьому напрямку була розпочата протягом останніх років ухваленням змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції та Закону "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції".
Були також спроби зменшити податкове навантаження на ІТ-шників, зменшивши обсяг соціальних відрахувань із заробітної плати, проте далі першого читання вони не пішли – з одного боку, через небажання уряду збільшувати і без того великий дефіцит пенсійного та інших фондів, який теоретично міг виникнути при застосуванні схем оптимізації податків при незначній детінізації галузі, а з іншого боку, неоднозначним сприйняттям ІТ-спільнотою механізму реалізації національного проекту Технополіс.
– Чи може стати галузь ІКТ драйвером розвитку економіки України і що для цього потрібно?
– Сьогодні політики називають аграрний та ІТ-сектор найбільш можливими локомотивами для подальшого розвитку економіки України. З першим я цілком погоджуюсь, бо крім експортної виручки сільське господарство тягне за собою розвиток транспортної інфраструктури, машинобудування та хімічної промисловості. Але аграрії також "сидять" на відшкодуванні ПДВ.
Із ІТ ситуація дещо інша. По-перше, дана галузь, на жаль, є однією з найбільш тінізованих. У першу чергу, це стосується аустсорсингу, який приносить близько 2 млрд. дол. США валютної виручки, що є значним внеском в торговий баланс. Переважна більшість цього бізнесу "оптимізована" і майже не сплачує податків, проте вимагає від галузі освіти все більше і більше спеціалістів через значний попит і, по суті, "перегрів" цього сегменту ринку праці. Ситуація є ненормальною, коли без трьох днів магістр отримує зарплату в 10 разів більшу, ніж професор, котрий читає йому теорію ймовірності та математичну статистику.
Таким чином, нинішня система оподаткування є гальмом розвитку передових галузей української економіки. Реформування системи варто було б почати із принципу "платять мало, але всі", відмінити ПДВ, який субсидує експорт і, по суті, є податком на заробітну плату та прибуток, які і так вже обкладені податками – а отже, ПДВ стимулює низьку зарплату та мінімізацію прибутку. Запровадити податок з продажу, який стимулюватиме побудову вертикально інтегрованих ланцюгів та великих вітчизняних корпорацій. До мінімуму зменшити єдиний соціальний внесок для всіх категорій населення, а не лише для ІТ, та примусити всіх перейти на загальну систему надзвичайно спрощеного оподаткування. Саме ці кроки здатні стати поштовхом для розвитку економіки.
– Означте, будь ласка, економічний ефект від запровадження ІТ у державному секторі. Деякі експерти стверджують, що запровадження системи єдиного вікна електронних послуг та електронного документообігу зменшить витрати бюджету та корупцію, і на це потрібно лише 2-4 місяці.
– Я б назвав людей, які називають такі короткі строки і дають так оптимістичні прогнози, горе-експертами. Реалії набагато складніші. Запровадження системи електронного документообігу вимагає не тільки реалізації відповідних програмних рішень, а також тягне за собою модернізацію обладнання, вдосконалення інфраструктури телекомунікацій та навчання персоналу. За один рік таке не робиться. Крім того, люди які відповідають сьогодні за запровадження системи електронного урядування, не розуміють основного – ступеню готовності споживачів відповідних послуг до реалізації зазначених новацій.
У нас тільки 50% користувачів інтернету можуть похвалитись наявністю у них широкосмугового доступу (ШСД). Численні дослідження показують, що збільшення на 10% проникнення ШСД збільшує темп приросту ВВП на 1% на рік, а прискорення швидкості інтернету на 1Мбіт призводить до зростання ВВП на 0,25%. Саме на цьому питанні варто було б зосередитись у першу чергу. А сьогодні Уряд, незважаючи на рекомендації профільного Комітету та парламентських слухань, навіть не приступив до розробки національного плану ШСД. Крім того, вже на часі розгортання 4G-мережі, оскільки третє покоління по суті вже є морально застарілим, а у нас більше року триває дискусія щодо вартості ліцензій на 3G. Ці ліцензії варто було би продавати за 1 гривню, і віддавати їх тим компаніям, які покриють 99,9% території України із гарантованою швидкістю 10Мбіт/с, а той, хто не реалізує проект у зазначені строки, нехай заплатить за частоту 1млрд дол. США, якою є її вартість за умови капіталізації прибутку в наступні 10 років. На скільки відсотків зросте ВВП – не важко порахувати, і за такої схеми швидкість запровадження ШСД та відсоток покриття території є набагато важливішим критерієм, ніж вартість ліцензії для бюджету.
– Представляючи Україну в урядовому дорадчому комітеті Інтернет-корпорації із присвоєння імен та номерів (GAC ICANN), які ключові проблеми Ви порушували, і яким чином діяльність глобальної корпорації пов'язана з Україною?
– Моя участь у роботі урядового комітету ICANN була розпочата в якості консультанта України на 50-й зустрічі у Лондоні в червні 2014 року. За свідченням секретаріату комітету, це був перший офіційний візит представника від України на зустріч, і, як виявилось, не з пустими руками. Наприклад, за підтримки Комітету було проведено у Києві віддалений термінал участі у EuroDIG-2014 – т.зв. хаб, на якому погоджено робочий текст Меморандуму v 2.0. моделі багатостороннього механізму управління інтернету на основі принципів NetMundial. Зазначений документ є основним серед останніх найбільш прогресивних розробок у сфері управління інтернетом, і, як виявилось, Україна з такими пропозиціями була одною з перших країн, хто підготував на основі міжнародних рекомендацій свій варіант багатостороннього механізму управління.
Зазначений документ було відзначено навіть деякими відділеннями інтернет-спільноти ISOC на рівні країн. Було підтримано спільну пропозицію Ради Європи та Європейської комісії щодо просування керівництва із захисту прав людини в інтернеті. Вже у жовтні на зустрічі ICANN в Лос-Анджелесі, поруч із пропозиціями Перу щодо включення положень до правил ICANN (т.зв. Bylaws) із захисту прав людини, було запропоновано таку редакцію згаданих положень: 1) Кожна людина має рівне право доступу до інтернету, без якого неможливо реалізувати права людини у повному обсязі без обмежень; 2) право на доступ до інтернету є основним правом людини у кібер-епоху.
Я запропонував розглядати питання забезпечення прав людини у контексті забезпечення доступу громадян до мережі інтернет, без якого неможливо реалізувати їх права у повному обсязі. Інтернет сьогодні відкриває необмежені можливості для освіти та розвитку особистості. Зазначений "рецепт" перед поданням на розгляд до ICANN було остаточно формалізовано під час дистанційної участі у глобальному Форумі з управління інтернетом (IGF 2014), який у вересні цього року відбувся у Стамбулі.
Усвідомивши можливості інтернету, у першу чергу – для малозабезпечених сімей та молоді, ми зрозуміємо, що доступ до мережі для людей із країн, що розвиваються, по суті означає доступ до реалізації базових прав людини. Сьогодні ICANN може стати тією рушійною силою, яка підштовхне глобальну інтернет-спільноту до удосконалення правил та пропагування ідей щодо забезпечення гарантованого права доступу до інтернету.
– У рейтингу ООН з рівня електронного урядування Україна посідає 87 місце із 193. Кількісні позиції країни відображають її рейтинг за кількома параметрами: ступінь охоплення інтернет-послугами, рівень розвитку ІКТ-інфраструктури та людський капітал. Як ви оцінюєте стан цих компонентів, і чи зможе Україна в короткостроковій перспективі подолати розрив у кілька десятків позицій?
– В Україні зрілим є лише перший компонент: дійсно, локальні сервіси надзвичайно розвинені, але це відбулось дорогою ціною, оскільки ми – інтернет-пірат номер 1 у світі. Звісно, така лояльна позиція щодо нас не може бути вічною, і такий швидкий розвиток сервісів із нелегальним контентом може коштувати значних фінансових санкцій. Тому наш інтернет-бізнес, у першу чергу – рекламний, має легалізуватись і почати платити податки, а не виводити капітали через сумнівні еквіваленти грошових "титульних знаків" за допомогою інтернет-обмінників. Часи анархії повинні минути.
Рівень розвитку інфраструктури є цілком задовільним, на неї є попит навіть там, де немає бродбенду. У коаліційній угоді є тези щодо цієї проблеми, сподіваюсь, вони знайдуть своє практичне вирішення поряд із розподілом частот зв'язку нових поколінь. Щодо третього компоненту – людського капіталу, – я не бачу жодних перспектив у наступні 10 років. Потрібно пам'ятати, що Україна за рівнем ВВП на душу населення відстає навіть від Намібії, країни, де 90% території займає пустеля. Реально покращити умови життя за такий короткий проміжок часу, навіть за умови зростання ВВП завдяки новому економічному "диву", просто неможливо.
– Які здобутки Комітету з питань ІТ Верховної Ради України попереднього скликання варто виділити? Які завдання можуть стояти перед Комітетом у наступному скликанні?
– У вересні 2013 мною був розроблений План дій щодо залучення Комітету з питань інформатизації та інформаційних технологій до управління інтернетом на локальному та міжнародному рівнях на 2013-2015 роки. Тоді багато із поставлених задач здавались мені нездійсненими, але наполегливість та швидка зміна багатьох обставин дозволили їх реалізувати. Сьогодні лише грудень 2014-го, а план по суті є виконаним, тому Комітет у новому скликанні буде трансформовано. Якщо не збавляти темпів та не пірнати в галузеві інтриги, розпочате можна значно примножити, від чого виграє і держава, і кінцеві користувачі інтернету, і сама індустрія.
Окрім згаданого вище, хотів би відзначити такі моменти. Комітет фактично став основним стейхолдером і зайняв консолідуючу позицію серед нашої надзвичайно диверсифікованої інтернет-спільноти. Здійснено низку заходів, присвячених всеєвропейській ініціативі Дня безпечнішого інтернету 5 лютого 2014 року, підготовлені рекомендації за результатом відповідного круглого столу щодо створення українського центру безпечнішого інтернету як складової – Інсейф – європейської мережі центрів підтримки безпечного і відповідального використання інтернету і мобільних пристроїв для дітей та неповнолітніх. Комітет з питань ІТ став партнером реалізації спільного проекту Ради Європи та ЄС "Зміцнення інформаційного суспільства в Україні" для розробки нового ІТ-законодавства на базі європейського досвіду.
Серед локальних здобутків я би назвав насамперед такі: проект концепції поетапного переходу роботи Комітетів на безпаперову форму спільно із лідерами ІКТ; підготовку відповідних резолюцій заходів Комітету для Уряду щодо розробки національного плану розвитку широкосмугового доступу до мережі інтернет (розвиток бродбенду вже було визначено одним із пунктів Коаліційної угоди); створення робочої групи з розробки нового Cyrillic IDN RFC. У разі імплементації цього стандарту стане можливим запуск роботи електронної пошти типу українська@сім'я.укр у всьому світі на всіх платформах RFC.
– В якому напрямку варто проводити законотворчу роботу реформованому Комітету з питань інформатизації та зв'язку?
– Вже давно виникла потреба у вдосконаленні законодавства України щодо реєстрації та використання доменних імен в українському сегменті мережі інтернет, унормуванні правил реєстрації у доменах .UA і .УКР. та вирішенні питання доменних конфліктів. Вже на часі імплементація європейських практик захисту законних прав та свобод людини у інформаційній сфері; також особливої уваги потребує захист свідомості неповнолітніх від небажаного їм контенту. Наприклад, через безконтрольний доступ до порно, навіть в соціальних мережах, діти стають не тільки його активними споживачами, а й постачальниками. Крім того, мало кого цікавить, чи безпечна для психіки 6-місячного малюка інтернет-реклама, яку пускають різні онлайн-платформи під час відтворення навчальних відеороликів для немовлят та дітей.
Ринок інтернет-реклами ще у 2013 році сягав майже 2 млрд. грн., при цьому 80% ринку знаходиться у тіні і не сплачує податків, хоча несе майже аналогічні трансфертні витрати у межах 5-10%, фінансуючи такі ж напівлегальні схеми обміну т.зв. сумнівно легальних інтернет-валют. Наші законотворці мали б знайти оптимальний рецепт із детінізації цього сегменту економіки, 60% якого, до речі, займають російські компанії. У багатьох парламентах ЄС йде дуже активна дискусія щодо пошуку оптимальної моделі оподаткування міжнародних компаній, що працюють у локальних сегментах мережі інтернет. По суті, імпорт послуг – теж імпорт, навіть якщо його імпортують із Дубліну чи Москви, його треба розмитнювати зі сплатою всіх платежів або реєструвати локальну компанію і працювати як резидент. Але для цього необхідно створити прийнятні умови для сплати податків та легалізації систем онлайн-платежів.
Багато з цих завдань можна було б реалізувати шляхом ухвалення нового закону про електронну комерцію, телекомунікації, програми розвитку ІКТ, врегулювавши, у першу чергу, практику використання цифрового підпису та відповідних цифрових ключів тощо. Для цього необхідна фахова готовність нового складу Комітету, згуртована експертна команда його секретаріату, відкритий збалансований діалог із галузевими асоціаціями та громадськістю.
Всі ці компоненти є необхідною умовою ефективної роботи Комітету, без чого його діяльність може стати просто декоративною або перетворитись на майданчик для просування підготовлених десь проектів під обмежене коло замовників. До чого все це може призвести – наше суспільство побачило на прикладі цифрового телебачення, яке, до речі, просто помре протягом наступних 10-15 років, оскільки все буде у бродбенді – окремо радіо, ТБ, телефон і інтернет вже не існуватимуть.

Автор: Ярошенко Людмила
http://gazeta.ua/articles/economics/_itsektor-ye-odnim-z-najbilsh-tinizovanih-caruk/597016