Показ дописів із міткою минфин. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою минфин. Показати всі дописи

пʼятниця, 3 липня 2015 р.

«Фискальное облако» – новый инструмент для государственно-частного партнерства

25 июня в информационном агентстве УНИАН состоялась пресс-конференция на тему увеличения поступлений в государственный бюджет, обеспечения прозрачности финансовой системы и детенизации экономики с помощью внедрения современных информационных систем и IT-технологий в налоговых органах.
unian2
На мероприятии была представлена технология – «фискальное облако», которая предоставляет возможность просто и эффективно организовать налоговую отчетность для предприятий розничной торговли, общественного питания и услуг. Предлагаемая модель отвечает законодательным нормам Украины и обеспечивает возможность поэтапного введения фискальных функций у субъектов хозяйственной деятельности, согласно Закону Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законодательные акты Украины относительно налоговой реформы». «Фискальное облако» может стать прекрасной альтернативой кассовым аппаратам, введение которых вызвало массовые протесты предпринимателей по всей стране.
По мнению экспертов, более 40% экономики Украины находится в тени – т.е. не платит налоги, которые могли бы пойти на новые дороги, школы, парки, повышение качества медицины, различные социальные программы. Логичный вывод – нужно внедрять новые стандарты фискализации, которые не только выведут экономику Украины на новый уровень, но и станут хорошим примером для мирового сообщества.
«Сегодня существует сильная оппозиция к нашему решению, – сказал Александр Спиндлер, представитель немецкой компании N.Krat. – Это, с одной стороны, те фирмы, которые хотят нажиться на массовом внедрении кассовых аппаратов, а с другой стороны – большая армия предпринимателей и бизнесменов, которые привыкли не платить налоги, обворовывая, таким образом граждан страны. Однако в «тени» здоровое общество не построишь!».
Таким образом, главная цель «фискального облака» – это детенизация экономики, а также создание равных условий для различных субъектов предпринимательской деятельности – мелкого и среднего бизнеса, банков и финансовых учреждений.
По мнению Александра Спиндлера, на сегодня нет необходимости в непосредственном общении бизнесмена и государства – информационные технологии способны вполне обеспечить их контакт виртуально, и от этого он станет еще более эффективным.
«Фискальное облако» – это не инструмент контроля, а инструмент, который сделает возможным полноценный диалог между бизнесом, государством и обществом, – подчеркнул Александр Спиндлер. – Если бизнес начнет честно платить налоги, то у него появиться полное право спросить у государства, а на что, собственно говоря, оно их тратит».
Сегодня ведется активный диалог с руководством Налоговой службы, Министерства финансов и другими учреждениями о возможности скорейшего внедрения «фискального облака» в Украине. Финансовых и технологических преград для этого нет; существуют некоторые устаревшие законодательные акты, которые требуют усовершенствования. «Мы не хотим менять все законодательство, мы хотим его просто адаптировать под современные возможности», – заметил Александр Спиндлер.
Здесь уместно вспомнить, что в свое время Грузия предоставила всем своим субъектам хозяйственной деятельности бесплатные кассовые аппараты, однако Украина сегодня не может себе это позволить с экономической точки зрения, да и целесообразность данных устройств в эпоху ИТ-технологий – под большим вопросом.
Эксперт по финансовым вопросам Александр Царук напомнил присутствующим историю возникновения кассового аппарата, который был изобретен еще в конце XIX века владельцем маленького кафе в американском городе Дейтон, штат Огайо, Джеймсом Ритти. Предприниматель заподозрил, что его буфетчики обворовывают его, и это послужило толчком к изобретению первого в мире автоматического фискального устройства.
«Кассовый аппарат придумало не государство, а предприниматели, которые стремились к эффективности своего бизнеса. Однако сегодня привязанность к кассовому аппарату в его нынешнем виде идет в разрез со всеми мировыми экономическими тенденциями, сегодня это, уже технология прошлого века, которая не соответствует требованиям перехода к информационному обществу, – подытожил Александр Царук. – Фискализация может осуществляться исключительно под девизом повышения эффективности бизнеса и улучшения контроля менеджмента за персоналом и финансовыми операциями! Одним из таких ноу-хау может стать применение комплексного решения использования РРО на основе технологии «фискального облака», которое в первую очередь нужно заказчику, самим предприятиям, а не как принято почему-то думать для налоговой».
Участники пресс-коференции также обсудили законопроект № 1088, который изначально предполагает преференции банковскому сектору, а это нарушает основы рыночной экономики, дискриминирует малый и средний бизнес и сохраняет условия для существования и развития теневой экономики.
«Главная суть законов заключается в том, что их должны выполнять все; почему вдруг выделяются банки – непонятно, – подчеркнул представитель фонда «Сокращение рисков», юрист Андрей Волков. – Если Закон № 1088 создает неравные условия для различных субъектов хозяйствования – тех же банков и торговцев на рынке, а значит, он не будет эффективен для экономики, и негативные последствия вскоре обязательно дадут себя знать. Если человек купил товар или получил услугу, то тем самым он заплатил не только банку или предпринимателю, но и оплатил налог, который должен пойти на развитие экономики и социальные нужды».
По мнению Андрея Волкова, «фискальное облако», обеспечив равные права для всех участников рынка, способно преодолеть такое негативное явление в экономике Украины, как монополии. «И государство, и коммерческая структура, и гражданин будут не конкурировать друг с другом, а вести конструктивный диалог. А эффективность – заметна издалека. Когда иностранные инвесторы увидят, что фискальное законодательство Украины пишется не под какую-то конкретную личность или группу лиц, то наше государство сможет получить дешевые выгодные кредиты и привлечь инвестиции», – убежден Андрей Волков. 
«Сегодня в Украине проходит очень много наличных операций, и очень много «налички» уходит в тень. Не секрет, что есть недобропорядочные участники платежных систем – субъектов хозяйственной деятельности, которые переделывают свое программное обеспечение или уничтожают какие-то данные, и уходят от налогов. Исходя из этого, «фискальное облако» – довольно интересное решение фискализации наличных операций», – считает Валентина Стржалковская, генеральный директор предприятия «Украинская платежная система».
Поскольку многие участники платежных систем работают на своем программном обеспечении, их сервера часто не зарегистрированы как операторы платежной инфраструктуры. С учетом этого, считает эксперт, появляется возможность при инкассации денег совершать различные манипуляции с наличными ресурсами.
«Иногда на чеках, которые выдают ряд платежных систем, можно увидеть комиссию субъекта предпринимательской деятельности за пользование терминалом. Это явно противоречит требованиям центрального банка по поводу кассовой работы. Человек совершает операцию через участника платежной системы, которая работает по лицензии НБУ на перевод денежных средств, и он не должен платить никому никакой комиссии. Это один из методов ухода от налогов», – подчеркнула Валентина Стржалковская.
По мнению участников пресс-конференции, при введении «фискального облака» проигравших не будет, выиграют все: государство, бизнес, граждане. Первая ощутимая польза от «фискального облака» – это прогнозируемое понижение стоимости товаров и услуг для граждан, поскольку данное решение не требует никаких капиталовложений, а налоговая нагрузка на все участников рынка должна существенно уменьшится.
Представители компании N.Krat готовы бесплатно внедрить «фискальное облако» в Украине. Для этого они предлагают запустить несколько пилотных проектов, и, в случае их эффективности, предложить всем субъектов предпринимательской деятельности подписку за пользование данным программным продуктом, которая будет весьма недорогой и, в зависит от отрасли, может составлять от 10 до 150 грн в месяц. Важно заметить, что исключительное право владения данной технологией будет у Налоговой службы. Участники пресс-конференции анонсировали, что уже в июле состоится презентация такого первого пилотного проекта «фискального облака», где все сторонники и критики данного решения смогут увидеть его в действии.
 Автор: Орест Лесюк
http://kontrakty.ua/article/88010

четвер, 19 січня 2012 р.

Role of multilateral financial institutions in fraud and corruption prevention: key principal in poor countries

Global food commodities prices increased above hundred percents during last decade. Individual agricultural commodities prices showed even more increases: corn, wheat, rice and soybeans doubled price. Rising food prices are a cause of major concern because they bring significant and immediate setbacks for poverty reduction, social stability, inflation and rules based economy. Food prices have soared to record levels around the world, raising fears that poor countries could face a crisis similar to the one that led to rioting and political uncertainty.

The rapid increase in food commodities prices is having a significant impact on poverty reduction and developing countries’ macroeconomic conditions. Rising food prices increase poverty for millions of poor and near-poor people throughout the developing word. If high food prices persist, there could be irreversible damage to the human capital of the poor and a significant reversal in the progress made towards achieving the Millennium Development Goals. The damage to human capital, if large and persistent enough, could in turn have a negative impact on long-term growth particularly in the poorest countries.

High food prices are a source of social unrest and many countries have faced food protests and riots, some of them quite violent. Persistent high food prices could also become a contributing factor to new conflicts or relapses in post-conflict countries. The more vulnerable cases are likely to be those in which food production or marketing, or the pain of higher food prices, is concentrated in certain geographic areas and/or in certain ethnic or religious groups. High food prices can also exacerbate the devastating consequences of conflict by undermining access to food for the poor and vulnerable. And as the World Food Program has demonstrated, they have created severe budgetary difficulties for food aid programs and made planning for food relief excruciatingly difficult.

Multilateral financial institutions can play a key role in providing financial resources to allow countries that are facing negative terms of trade shocks to gradually adjust to adverse external conditions. They can also provide technical assistance in the design of safety nets and add fiscal space to countries that need external resources to fund them. Finally, international organizations can help countries design the appropriate macroeconomic policy response. This will call for greater flexibility in the menu of policy options traditionally deployed by the Bretton Woods institutions. Such flexibility may have high pay-off not just for the countries themselves but for a rules-based trading system which has been weakened by myriad of unilateral decisions that restrict the flow of food commodities in the international markets.

Multilateral organizations can help countries design, implement and finance an adequate safety net system to mitigate the impact of higher food prices on poor net consumers. When food prices rise (fall) poor net consumers (poor net sellers) of food get hurt and poor net sellers (poor net consumers) are better off. Available evidence suggests that in the majority of countries, an increase in food prices is likely to result in an increase in overall poverty. Governments and multilateral organizations should accept that there will always be part of the poor who get hurt—and often severely—by higher, or lower, food commodities prices. The appropriate policy response is to have safety nets to help those who get hurt.

Since many of the extreme poor in low-income countries live in rural areas and between two thirds and three fourth of them have access to small plots of land, policy interventions that would further expand their access to land and increase the productivity of their plots could kill two birds with one stone. Greater access to improved seeds, fertilizers and small animals, credit to purchase inputs and land, and technical assistance could reduce the impact of higher food prices on the rural poor. These policies can lower the amount that must be purchased by them in the market and convert those with sufficient assets into self-sufficient farmers or even marginal net sellers. These measures would also help address the supply-side constraints on food commodity production for the extreme poor living in rural areas in low-income countries. Multilateral organizations like The World Bank can help countries design, implement and fund programs whose main objective is to enhance the productive capacity, and thereby improve the food security, of millions of poor farmers throughout the developing world.

One of the key roles of the lender is a control after the borrower spending. The World Bank often is being considered like last source of financial support especially for Heavily Indebted Poor Countries.
During my last research on the government debt issue I came to know how hard to get rid from the debt overhang for undeveloped and poor country. And in most cases the debt overhang pressure is being doubled by looting and corruption inside local governments.

The World Bank is one of most powerful creditor and generous donor so should play a key role in economic and political reforms be helping with developing an efficient and transparent regulations witch will help to prevent fraud and corruption. I am convinced that such activities will multiple effect of the multilateral support for poor countries and individuals.

Oleksandr Tsaruk, Ph.D.

пʼятниця, 30 грудня 2011 р.

Ризики девальвації та дефолту 2012 як основні чинники рецесії економіки України

Протягом останніх років спільними зусиллями парламенту та уряду були здійснені значні кроки щодо удосконалення нормативно-правової бази з управління державним боргом: внесено суттєві зміни та доповнення до Бюджетного кодексу України у частині боргової політики, прийнято відповідні урядові акти, щодо стратегії управління державним боргом та зменшення ризиків, а також проведення активних операцій з борговими зобов’язаннями. Все ще потребує унормування низка процедурних моментів щодо управління державним боргом, передбачених у Бюджетному кодексі. Проте в цілому, питання управління суверенним боргом є достатньою мірою унормоване, з врахування міжнародного досвіду на законодавчому рівні, як цього вимагає Конституція України.

Проте, розвиток боргової кризи у Європі, свідчить про те, що одна з найдосконаліших систем управління державними фінансами, яка спиралась на одні з найконсервативніших критерії фінансової стабільності, що були прописані в установчих документах Європейського союзу, теж може зазнати фіаско. Популістичні рішення урядів, неконтрольовані обсяги державних запозичень для задоволення поточних кон’юнктурних потреб та нехтуванням довгостроковим ризикам призвели до перевищення гранично допустимих показників державного боргу у низці європейських країни, що в умовах зниження ліквідності міжнародного ринку капіталу та світової фінансової кризи, призвело до неспроможності урядів обслуговувати суверенні борги та змусило суттєво скоротити витрати на утримання державного сектору. Це у свою чергу призвело до ще більшого погіршення макроекономічної рівноваги та соціальних заворушень.


Отже, останні новації реалізовані у бюджетному законодавстві України, що були направлені на підвищення ефективності управління державним боргом та підвищення боргової безпеки країни не гарантують уникнення негативних наслідків другої хвилі світової фінансової кризи. Мало того, фіскальна політика зорієнтована на вирішення поточних фінансових потреб держави, без врахування довгострокових тенденцій та ризиків може призвести до суттєвого погіршення стану державного боргу та неможливості залучати нові позики навіть в обсягах необхідних для рефінансування старих боргів, а це в умовах значного дефіциту фінансів державного сектору економіки та низьких темпів економічного зростання може спричинити довгострокову економічну стагнацію та загострить соціальну нестабільність.


Вже сьогодні, уряд відчуває значні труднощі при виконання плану запозичень на 2011 рік, ступінь виконання якого за 11 місяців становить 65 відсотків. Причому, вартість державних запозичень вже майже у два рази є дешевшою ніж вартість капіталу на міжбанківському ринку та у півтори рази менша вартості рефінансування НБУ. Уряд не може пропонувати ринку реальну вартість грошей через свої бюджетні обмеження, що і є основною причиною недовиконання плану запозичень.


Криза ліквідності, яка утворилась сьогодні в економіці України спричинена з одного боку жорсткою монетарною політикою НБУ та значним обсягом державних запозичень з іншого, що призвело до здороження кредитних ресурсів для реального сектору економіки. За умови збереження нинішнього рівню державних запозичень та жорсткої монетарної політики, в економіці наступить «інвестиційний голод» наслідком якого стане суттєве зниження темпів економічного зростання вже у найближчі періоди.


Окремої уваги потребує аналіз валютних ризиків, оскільки курс долара США відповідно до форвардної біржової ціни (NDF форвард) на грудень 2012 року складає сьогодні 10,2 грн. за долар США. Тобто, навіть за умови збереження нинішнього рівню державного боргу та частки зовнішнього (65%) загальна сума державного та гарантованого боргу у грудні 2012 року може наблизитись до гранично допустимого рівня у 60 відсотків, за умови врахування сукупного боргу державного сектору економіки відповідно міжнародних стандартів.


За таких умов, бюджет 2013 року буде позбавлений додаткового фінансування за рахунок державних запозичень, а обслуговування поточних платежів за боргом вимагатиме значного скорочення інших витрат бюджету.


Таким чином, бюджетна та боргова політика України на наступні роки повинна базуватись на середньостроковій стратегії управління державним боргом, яка має враховувати довгострокові ризики не лише пов’язані із виконанням державного бюджету, але і забезпечення макроекономічної стабільності та рівноваги у довгостроковому періоді.


За таких умов, основними цілями стратегії управління державним боргом у найближчі роки має бути зниження валютного ризику та ризику рефінансування.


Останні роки політика уряду була спрямована виключно на здешевлення вартості запозичень, що призвело до пікових навантажень на державний бюджет у поточному та наступному роках, а необхідність обслуговування яких вже призвело до низки негативних явищ. При чому, значні короткострокові зовнішні запозичення здійснюють подвійний тиск на бюджет та валютний курс.


Надмірний попит на позиковий капітал зі сторони державного сектору призводить до збільшення рівню відсоткових ставок, найменш негативним наслідком чого є зростання витрат бюджету.


Тому необхідно змінити підхід до визначення обсягу внутрішніх запозичень з урахуванням реальної ліквідності національного ринку капіталу – обсяг внутрішніх запозичень має визначатись виходячи з оцінки реальної ємності фінансового ринку, наявності вільних ресурсів та виключно за умови відсутності конкуренції між державним та приватним сектором за фінансові ресурси, результатом чого стає здороження позикового капіталу.


Помірні обсяги державних запозичень у поєднанні із запровадженням Національним банком програми підтримки ліквідності вторинного ринку довгострокових державних запозичень, дозволить значно знизити рівень відсоткових ставок. Програми викупу боргових зобов’язань застосовуються у багатьох країнах. Такий інструмент дозволить знизити ризик рефінансування, який є надзвичайно актуальним сьогодні, але в ніякому разі його не можна розцінювати як джерело емісійного фінансування дефіциту бюджету. Центральний банк через вторинний ринок, зважаючи на графіки погашень та запозичень спільно з урядом, має здійснювати ін’єкції додаткової ліквідності чи заходи з її стерилізації, але у межах обсягів рефінансування поточних зобов’язань.


Проте програма викупу державних облігацій національним банком має бути спрямованою до зниження прибутковості операцій національного банку. Політика спрямування прибутку національного банку до державного бюджету є формою емісійного фінансування та непрямим чином суперечить бюджетному законодавству. Крім того, для досягнення фінансового результату визначеного у державному бюджеті національний банк змушений здійснювати таку монетарну політику та підтримувати такий рівень відсоткових ставок, який забезпечив би необхідний рівень прибутковості, а це часто негативно впливає на загальну економічну рівновагу. За умови безприбутковості національного банку, урядові боргові зобов’язання власником яких є НБУ могли б бути рефінансовані на нові під значно нижчі відсотки так на довші строки, а корпоративний і фінансовий сектори економіки отримали б необхідні кредитні ресурси для інвестиційної діяльності.


Звісно, існують інші ризики пов’язані із державним боргом України та методи підвищення боргової безпеки країни, проте, враховуючи нинішній стан ринкової кон’юнктури, кумулятивного накопичення дефіцитів державних фінансів та негативного торгового балансу, ризик ускладнення умов рефінансування боргових зобов’язань та висока ймовірність девальвації гривні є ключовими моментами для реалізації монетарної політики НБУ та фіскальної політики уряду. За умови їх злагодженої роботи, можливо у 2012-2013 роках вдасться нівелювати відповідні ризики та не допустити перехід економіки України до стану рецесії, як кінцевого результату нинішнього макроекономічного дисбалансу.


Олександр Царук, к.е.н.

пʼятниця, 23 вересня 2011 р.

Финансовые риски как фактор дестабилизации макроэкономического равновесия

     Мировая экономическая система является сложным и противоречивым образованием, которому присущи имманентные риски, проявляющие себя в ее развитии. Финансовые сектор экономики, как один из самых важных составляющих, требует понимание своей природы в контексте тех перемен, которые с качественной стороны характеризуют современную информационно-экономическую среду.
     Тревогу должен вызывать тот факт, что такого количества валютно-финансовых кризисов, которое произошло за последних несколько десятилетий, еще не наблюдалось, ни за один период. Ряд финансовых кризисов, начиная с 90-х годов ХХ века, подтвердили обеспокоенность, что противоречия в мировой экономической и финансовых сферах имеют системный характер и детерминируют рост волатильности. Очевидно, что существует необходимость перемен в системе производственных отношений.
     Стабильное функционирование экономики и устойчивый экономический рост нельзя обеспечить без должного уровня устойчивости национальных и мировых финансовых рынков относительно разного рода шоков, особенно внешних, связанных с движением значительных объемов финансовых ресурсов.
     Глубинные изменения структуры мировой экономики требуют своего адекватного и научного осмысления. Финансовый сектор, который достиг безпрецедентной в истории степени независимости от корпоративного и государственных секторов, создает дисбаланс и приводит к значительному увеличению финансовых рисков.
     На данный момент, чрезвычайно необходимо применить фундаментальные теоретико-методологические подходы к пониманию основных принципов функционирования рыночной экономики, ее противоречий, которые представляют собой разрушительную силу ее дальнейшего развития.
     Нестабильность является одним из внутренних свойств рыночного государства. Такая позиция раскрывает основную мысль Дж.М. Кейнса, относительно роли фондового рынка, которая сводится к тому, что этот институт способствует увеличению инвестиций в финансовый сектор, но увеличивает нестабильность, которая присуща рыночной экономике.
     Последние отчеты Международного валютного фонда относительно глобальной финансовой стабильности, призывают к реформированию системы регулирования финансовых рынков и смены роли основных локальных регуляторов в каждой стране, до внедрения макропруденциарной экономической политики, которая направлена на снижение рисков присущих финансовым рынкам.
     Руководителями МВФ и Мирового банка недавно сделаны однозначные заявления о растущих рисках замедления глобального экономического роста и вхождения мировой экономики в новую фазу кризиса. Появляется необходимость эволюции функций Бреттон-Вудских институций.

Тезисы выступления эксперта по вопросам финансовой политики, кандидата экономических наук Александра Царука на форуме «Государственно-частное партнерство в сфере сокращения рисков – основа конкурентоспособности страны в ХХІ веке»

пʼятниця, 16 вересня 2011 р.

Проект Закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік"

15 вересня 2011 року уряд подав до парламенту проект Закону про Державний бюджет України на 2012 рік
У проекті бюджету на 2012 рік закладено:
курс долара 8,1,
євро 11,5.
Доходи – 337,6 млрд. грн. – 22,4 % ВВП
Видатки – 361,6 млрд. грн. – 24 % ВВП
Дефіцит – 24,1 млрд. грн. – 1,6 % ВВП
зростання ВВП – 5 %

Проект бюджету – тут

субота, 11 грудня 2010 р.

Проект Державного бюджету України на 2011 рік

10 грудня 2010 року уряд подав до парламенту проект Закону про Державний бюджет України на 2011 рік.
Проект держбюджету був складений урядом на основі макроекономічного прогнозу, що передбачає зростання реального ВВП в 2011 році прогнозується на рівні 4,5 відсотка. Номінальний ВВП має збільшиться на 15,7 відсотка до 1253 млрд. гривень.

Основні макропоказники на 2011 рік

Показник
2011 рік (прогноз)
ВВП: номінальний (млрд. грн.)
реальний темп зростання, %
1253,0
104,5
Індекс споживчих цін (%):
грудень до грудня попереднього року

108,9
Індекс цін виробників (%):
грудень до грудня попереднього року

111,3
Фонд оплати праці робітників, службовців, військових, працівників малих підприємств та галузі с/г (млрд. грн.)

390,8
Середньомісячна зарплата працівників, брутто
номінальна (грн.)
номінальна, скоригована на індекс споживчих цін, % до попереднього року

2587
104,0
Кількість зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років (млн. осіб)
20,6-20,4
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП), % до економічно активного населення відповідного віку
7,6-8,1
Баланс товарів і послуг (за методологією Платіжного балансу), (млн. дол. США)
     Експорт товарів і послуг (млн. дол. США)
у % до попереднього року
      Імпорт товарів і послуг (млн. дол. США)
у % до попереднього року
-3 398

74 440
110,3
-77 838
110,4

Прогноз доходів бюджету на 2011 рік
млрд. гривень
Бюджет
Загальний фонд
Спеціальний фонд
Усього
Зведений бюджет
305,8
54,2
360
Державний бюджет
236,1
42,9
279
Місцевий бюджет
69,7
11,3
81

Прогноз видатків бюджету на 2011 рік

(млрд. гривень)

Бюджет
Загальний фонд
Спеціальний фонд
Усього
Зведений бюджет
347,2
60,9
408,1
Державний бюджет
195,2
49,4
244,6
Місцевий бюджет
152
11,5
163,5

Дефіцит Державного бюджету України визначений у проекті у розмірі 38,8 млрд. грн. або 3,1 % ВВП.

Повний текст проекту бюджету на 2011 рік та текст прийнятого Закону можна переглянути тут.

пʼятниця, 9 липня 2010 р.

Вторая волна спасения банков или "кому должен всем прощаю"

Вторая волна спасения банков или "кому должен всем прощаю"
Не так давно Министерство финансов Украины озвучило свою позицию о потребности в дополнительном вливании капитала в подконтрольные правительству Родовид Банк и Укргазбанк. Официальные лица Минфина заявляют, что значительные средства финучреждний отвлекаются на формирование резервов под проблемные кредиты. По их словам, оценку потенциальной докапитализации уже осуществляет Национальный банк Украины. На очереди по капитализации стоит так же Надра банк, тут загвостка лишь в реструктуризации его внешних догов которые по оценкам экспертов около 800 млн.дол.США, после чего банк должен получить от правительства вливание в размере 5 млрд. грн. и еще 5 от нынешнего владельца. Для справки, в 2009 году  Кабмин направил около 13 млрд. грн. в банковскую систему Украины в форме взносов в уставной капитал.

Но рекапитализацией инструментарий «спасения» далеко не заканчивается, вот буквально недавно правительство вспомнило о Законе Украины от 24.07.2009 №1617-VI «О внесению изменений к некоторым законодательным актам Украины относительно особенностей проведения мероприятий по финансовому оздоровлению банков». Данный закон предусматривал запуск механизма который уже используемого американцами для стабилизации финансового состояния финучреждений США путем приобретения проблемных активов (программа TARP, 700 млрд.долл.США.), наш аналог так же предусматривает возможность предоставления финансовому учреждению (проблемному банку с временной администрацией, специально созданному Кабмином санационному банку и финансовым учреждениям которые приобретают/берут на баланс проблемные активы/пассивы).

Следует отметить, что данный Закон написан так "широко" что в нем даже не было определенно исчерпывающий перечень форм финансовой помощи, лишь только дана ремарка, что она может быть в форме предоставления субординированного кредита либо финпомощи для приобретения проблемных активов. В такой редакции правительство может предоставлять всевозможные виды финпомощи, в том числе безвоздмезную. Мало того, Закон не ограничивает перечень ее бенефициаров, то есть получить гипотетически может  банк не только с временной администрацией, но и без нее, а так же банк что вообще находится в стадии ликвидации.

Как не странно, но по имеющейся информации правительство решило воспользоваться заложенными в Законе лазейками и подало на согласование Проект соответствующего порядка предоставления финпомощи в два профильных Комитета ВРУ в соответствии с Законом №1617-VI. Учитывая то, что через эти комитеты проходил этот закон, возникают сомнения, что у наших законодателей возникнут сомнения в честности намерений правительства по поводу оказания помощи утопающим финучреждениям.

Кроме того, непонятно кто будет контролировать движение этих средств, например в США на время действия программы TARP было создано специальное контрольное бюро про проверки ее эффективности, не так давно я лично присутствовал на отчете управляющего активами программы и главы специального ревизионного бюро. Интересно, что конгрессменов интересовало не только то, что данное учреждения половину денег тратит на услуги аудиторов с большой четверки, или количество привлеченных должностных лиц банков за служебное злоупотребление но и то насколько учтены права этнических меньшинств и гендерное равенство. К сожалению у нас ничего подобного не создано и весьма немаловажно то, что Закон не ограничил объем такой помощи и каждый раз после целевого выпуска ОВГЗ будет проводится ничем не лимитированное увеличение объема дефицита и госдолга.

Кто же претендует на получение финансовой помощи от государства в первую очередь? Весьма вероятно получателями станут все госбанки и те что были рекапитализированны, и деньги пойдут как и раньше на кредитование Нафтогаза, кусок пирога может достанется и Надра банку, но самыми лакомыми будут крохи что достанутся банками что находятся в стадии ликвидации. Вопрос зачем вообще им помогать, становится весьма прагматичным после того как начинаешь понимать что депозиты физлицам и так вернет Фонд гарантирования вкладов.

Александр Царук,
кандидат экономических наук

четвер, 1 липня 2010 р.

Estimation of budget deficit debt financing

Tsaruk O.V.
Ph.D. in Economics
Senior Consultant of Budget Committee Secretariat
Verkhovna Rada of Ukraine
  
This article considers the indicators of debt financing of state budget deficit in UkraineIt compares coherence of Ukrainian state budget deficit indicators with international standards and assesses compliance with its economic substance. The author detects approaches to improve the statistical evaluation of debt financing deficit of state budget.
Keywords: state budget, public debt, budget deficit, government borrowings, debt burden.

The first years of Ukrainian independence government deficit and high government borrowings for its coverage led to the formation and rapid growth of state debt. Significant amounts of state debt and therefore substantial costs on its repayment and service often are the problem for macroeconomic stability and necessity for improvement of management. The state of public finances of the country is the object of analysis not only of the public and governing bodies of state but also international financial institutions and private investors. State debt and government deficit (according to ESA 95, the total deficit of consolidated budget and state social funds) are among the key indicators of financial stability of state economy. Therefore, reliability, objectivity and comparability of information on financial commitments  public sector are not only the necessary conditions of fiscal and monetary policy, but it is also necessary for identification of potential risks and threats to economic development.
Domestic and foreign scholars paid much attention for the study of state debt problem, debt security, debt impact on economic of the country.¹ Some researchers have made significant contribution to the development of public sector statistics and solution of the harmonization problem with international standarts². However, inconsistency with international standards approaches on the evaluation of state debt, hence the performance of government borrowing and debt service indexes, complicates the analysis of the budget  deficit and its comparison with other countries indicators. Thus, the goal of this research is to examine approaches of statistical estimation of a state budget deficit performance in the government finance statistics system. In turn, this requires:
- adjustment of Ukrainian state budget deficit parameters with international standards and conformity assessment of its economic essence;
- determination of approaches for improving the statistical estimation indicators of debt and government deficits.
It is known that there is a positive correlation between volume of budget deficit and government debt. The increase of state debt occurs primarily through additional borrowings, which prevail by volume of the repayment, thus the budget deficit appears. The service of already existing debt requires specific budget expenditures, which in turn also increases the size of its deficit. The latter is formed in case of excess expenditure over budget revenues. The main reasons for government debt grows are: the budget deficit; trade imbalance; formation of state reserves and exchange rate interventions; acceptance by the state the financial liabilities of public and communal entities; default of loans under government guarantees; the lack of prudent debt policy; excessive social payments from the budget; political instability.
Thus, the budget deficit is a major factor of debt, which growth, in turn, plays main role in increasing the budget deficit because of the need in repayment of existing debt. Thus budget deficit and state debt are interwoven and this should be taken into account in modelling these indicators (the first is the factor for the second and the second - for the first simultaneously). Economic literature provides many definitions of the essence of state debt, but in most cases it is interpreted as accumulated sum of previous government budget deficits with minus of surplus that occurs in the country³.
However, in practice the indicator of state budget deficit is often not fully or not at all reflects the volume growth of state debt. There are many reasons can be, but primarily it happens because the deficit (surplus) is not covered only by government borrowing (or debt), but at the expense of privatization (or government spending on property transactions: purchase securities in exchange for government liabilities) and others factors.
Thus, there is an urgent need for calculated values, which would reflect the contribution of state debt to cover the deficit (surplus) of state budget. The indicator Net debt financing” shows the amount of financing the budget deficit due to government borrowing, adjusted for the amount of debt. This indicator helps to estimate the actual size of funds allocated to cover budget deficit by goverment debt increase. This indicator reflects how much the volume of direct government debt increased due to government borrowings. However, its value increases and due to other factors such as implementation of state guarantees, change in exchange rates, which denominated debt, and others.
Despite the fact that during 2003-2008 state budgets was formed without a surplus, net debt financing acquired negative values ​​in 2003 and 2005 (See Table). So during these years, the volume of repayment of state debt dominated government borrowing and budget deficit financed by privatization revenues and assets operations.

Table. Dynamics of absolute and relative changes of funding deficit volumes of the state budget of Ukraine during 2003-2009
Indicator
Year
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009*
Borrowing volume:
7 135,6
10 316,1
13 422,2
11 860,4
10 447,6
33 316,5
88 877,4
 – internal
5 919,8
6 186,3
6 896,6
1 581,9
3 573,0
27 118,56
70 069,51
 – external
1 215,9
4 129,9
6 525,6
10 278,5
6 874,63
6 197,98
18 807,87
Repayment volume (principal):
7 356,6
9 205,6
14 289,1
9 842,8
6 470,6
6 028,2
27 447,7
 –  internal
2 019,1
3 659,2
8 341,1
4 157,3
2 366,8
3 659,71
14 518,04
 – external
5 337,6
5 546,4
5 948,0
5 685,5
4 103,7
2 368,44
12 929,70
Net debt financing
–221,0
1 110,5
–867,0
2 017,6
3 977,0
27 288,4
61 429,6
 –  internal
3 900,7
2 527,1
–1 444,5
–2 575,3
1 206,1
23 458,8
55 551,5
 – external
–4 121,7
–1 416,5
577,6
4 593,0
2 770,9
3 829,5
5 878,2
Net debt financing coeficient, %:
97,0
112,1
93,9
120,5
161,5
552,7
323,8
 –  internal
293,2
169,1
82,7
38,1
151,0
741,0
482,6
 – external
22,8
74,5
109,7
180,8
167,5
261,7
145,5
Acceleration of debt financing , %:
14,3
15,1
–18,1
26,6
41,0
391,2
-228,9
 –  internal
233,1
–124,1
–86,4
–44,6
112,9
590,0
-258,4
 – external
–86,4
51,7
35,3
71,1
–13,3
94,2
-116,2
Net debt financing per GDP
-0,1
0,3
-0,2
0,4
0,6
2,9
5,9
Budget deficit per GDP
0,4
3,0
1,8
0,7
1,4
1,3
3,0

Source: Ministry of Finance of Ukraine (http://www.minfm.gov.ua), calculated by author.
* According to the Law of Ukraine "On State Budget of Ukraine for 2009 ".

It is well known that large amount of privatization is typical for transitive economies with a significant share of the state, to which Ukraine belongs as well. Therefore the use of indicator “Net debt financing” at compiling and analyzing the state budget allows to evaluate level of balance in government borrowing and balance of state budget. In the budget classification this index corresponds to index “Financing debt transactions” (code 400 000) Classification of financing of the budget by type of debt obligations.
In relative terms, the indicator “Net debt financing” can be submitting a debt coverage ratio, as ratio volume of borrowing and repayment. Of course, absolute values do not give possibility to fully compare the performance of the same name in time and space for this use relative value. In our case a relative coordinate of value that reflects the ratio of borrowing and repayment, is directly dependent on the rate “Net debt financing”. This coefficient takes values greater than 1 (or 100%), provided that net debt funding greater than zero or exceed the amount of borrowing, and vice versa.
Weigh up of the current trend movement in net debt financing can be done through a relative indicator - the rate acceleration of debt financing, i.e. the ratio of debt coverage ratio for the reporting and basic years. It is a relative term of dynamics which shows the ratio of the volume of borrowing and repayment of the different time points. Therefore, this index takes values greater than 1 (or 100%), provided that debt ratio in the reporting period exceeds the appropriate baseline, with an increase in net debt financing or accelerating the pace of budget financing through state debt. Each of the indicators should be viewed in the context of internal and external borrowing, since the fluctuations of international financial markets, politics and public borrowing schedule affect the amount of repayment.
Appropriateness of the proposed indicators and comparison confirms the efficacy of using a net amount of debt financing in measuring budget deficits. So, if in 2003 the net debt financing was -0.1%, when the deficit amounted to 0,4% of GDP, in 2008-2009 on the contrary, net debt financing amounted to 2,9-5,9% and the deficit - 1,3 - 3,0% of GDP . Therefore, evidence confirming the hypothesis that among dynamics of government debt and budget deficit (surplus) there can be both straight and reverse correlation. Worth mentioning is a situation where the net debt funding far exceed the budget deficit. This means that in such years the indicator of deficit does not fully reflect the funding requirements for state budget. Thus, the analysis of borrowings volumes compared to the amount of repayment allows evaluating the actual contribution of borrowings to finance the budget deficit using the net debt financing and debt coverage ratio indicators. These trends over time can be gauged by the coefficient of acceleration of debt financing.


1. Vakhnenko TP External debt in the world financial system of economic relations / Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine. - K.: Phoenix 2006. - 536 p.; Elmendorf D. IV., Mankiw N.G. Government Debt / Harvard Institute of Economic Research Working Paper. 1998. 1820. - 82 p. 2
2. Kovtun NV, Primyerova AM Problems of harmonization of Ukrainian and international classifications reported in public finances. - K.: ID "KM Academia ", 2002. - T. 20. - P. II. -C. 418-421; Shvets V. The concept of standardization and harmonization of accounting and
Statistics in Ukraine / / Economics and Management. - 2000. - № 4 (5). - S. 16-18.
3/ C.R. McConnell, S.L. Brue Economics: principles, problems and politics. - The 2 T. - T. 1: Per. England. - Tallinn, 1993. - S. 365.
4 Samuzlson P., Nordhauz E. Economics. - M: ID Williams, 2000. - 688s.
5. On the budget classification and its implementation: Act of the Ministry of Finance Ukraine from 27.12.2001 № 604.

Опубліковано: Фінанси України. - 2010. -№4, с.98-101