Нещодавно, діяльність однієї із нових «Інтернет Пірамід» викликала увагу Верховної Ради України. Так, парламент вимагає від уряду провести комплексну перевірку законності діяльності "МММ – 2011" на території України, а відповідний запит народного депутата України Василя Деревляного було оголошено на пленарному засіданні парламенту 23 березня 2011 року. У зазначеному запиті наводиться аргументація, що МММ-2011 розгорнула масштабну рекламну компанію, обіцяє фантастичні прибутки «інвесторам» та заманює мільйони людей штовхаючи до нового винаходу горезвісного Сергія Мавроді, який вже відбув покарання за його попередню піраміду МММ.
У МММ-2011 новим «інвесторам» пропонується придбати віртуальну валюту МАВРО та розмістити на депозит, обмінний курс купівлі та продажу подано на сайті системи, який змінюється щовівторка та четверга. Продаж цієї валюти здійснюється спеціально підготовленими представниками піраміди. Для участі в піраміді необхідно просто переказати гроші на рахунок представника без жодних договорів та зобов’язань.
По суті, кожен з учасників МММ-2011 є «співучасником злочину», а от склад самого злочину довести досить важко через неможливість застосування норм про шахрайство. Враховуючи добровільність внесків, МММ-2011 є формою азартної гри, крім того організатори системи здійснюють емісію електронних грошей без відповідного дозволу, приймають вклади і виплачують відсотки, тобто присутні ознаки незаконної підприємницької діяльності.
Крім того, днем раніше 22 березня 2011 року український парламент також розглядав проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження електронних грошей та запобігання створенню фінансових розроблений народним депутатом Сергієм Терьохіним.
Зазначеним законопроектом, пропонувалось врегулювати зміст терміну «фінансова піраміда» та визначити відповідальність за її заснування і використання. Враховуючи те, що сучасні фінансові піраміди діють у віртуально у мережі Інтернет та використовують віртуальні гроші, автор запропонував вперше у законодавстві визначити статус електронних грошей та нормативно врегулювати питання емісії, використання і погашення електронних грошей. Хоча відповідне питання вже врегульоване Національним банком України (Постанова №481 від 04.11.2010).
Цим законопроектом була зроблено спроба врегулювати несумісні речі: встановити законодавчі перепони щодо створення нових фінансових пірамід та регламентувати емісію та обіг електронних грошей і за результатами голосування законопроект був відхилений. Тобто, діяльність сучасних фінансових пірамід продовжується.
Слід відмітити, що Україна не єдина країна, крім РФ, де діяльність МММ набула суттєвої популярності та привернула уваги держави. Донедавна, фінансова піраміда успішно розвивалась у Білорусії. Так 16 березня, спецназ взяв штурмом офіс МММ. Оскільки КДБ встановило причетність групи осіб до здійснення незаконних фінансових операцій та заволодіння коштами білоруських громадян шляхом обману. Як з'ясували правоохоронці, вказані особи від імені незареєстрованої згідно законодавства Білорусі організації МММ-2011 здійснювали на її території діяльність з прийому вкладів і ставок на виграш від населення, пов'язану з отриманням прибутку в особливо великому обсязі. Виплата відсотків за вкладами і повернення вкладених коштів з урахуванням обумовленої винагороди здійснювалися членами групи за рахунок залучення нових вкладів громадян, яких навмисно вводили в оману щодо законності та економічної доцільності таких операцій.
Схожим шляхом до українського пішли народні обранці із Казахстану. Так, депутатка мажилісу Меруерт Казбекова звернулась із запитом до прем'єр-міністра законодавчо заборонити у Казахстані діяльність фінансових пірамід, аргументуючи це тим, що на території республіки зростає активність шахрайських організацій із ознаками фінансових пірамід. Зазначаючи, що офіси «компанії» МММ сьогодні відкрито практично у всіх містах Казахстану, і з кожним днем залучають все більше довірливих громадян. Крім того, містах Кокшетау і Петропавловськ правоохоронними органами була припинена робота «Мікрокредитної організації «КазРосІнвестпроект», яка займалася шахрайської діяльністю.
Казбекова також наголосила, що із розвитком засобів телекомунікації стало можливим здійснення фінансових операцій та залучення учасників через Інтернет. Відмінною особливістю таких пірамід є можливість для одержувача коштів залишатися анонімним. Це значно ускладнює відстеження грошових потоків, залучення до юридичної відповідальності і зводить нанівець можливість повернення грошей.
У казахстанському законодавстві, як і в українському, відсутнє визначення фінансової піраміди, немає у ньому й поняття незаконного обігу електронних грошей, а уряд Казахстану обмежився лише попередженням громадян про пильність та існуючих ризиках втрати коштів при співпраці з організацією «МММ-2011.
У цивільному та кримінальному законодавстві Республіки Казахстан відсутні спеціальні норми притягнення до відповідальності організаторів фінансових пірамід. У діючих правових рамках залучення до відповідальності за шахрайство можливо тільки стосовно юридичної особи.
Для прикладу, у США діяльність фінансових пірамід заборонена як федеральним законодавством (15 U.S.C. § 45 (1997)) так і законодавством на рівні штатів, але у Росії і Україну розроблені лише відповідні законопроекти, в яких описані необхідні дефініції, а діяльність по створенню фінансових пірамід прирівнюється до шахрайства.
Мало хто береться з’ясувати які економічні і правові підстави діяльності сучасних фінансової піраміди. Їх успішність та неможливість притягнути до відповідальності їх організаторів пояснюється тим, що у законодавстві країн СНД просто відсутні норми, які забороняли б займатися емісією віртуальних грошей без жодних зобов’язань та обіцяти великі відсотки на вклади в них. Законодавчо врегульована відповідальність юридичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю чи наданням фінансових послуг без відповідних дозволів та ліцензій, фізичних же осіб притягнути до такої відповідальності набагато важче. Виключенням є хіба, що законодавство США, яке прямо забороняє діяльність фінансових пірамід.
Для розуміння природи виникнення такого економічного явища, звернемося до його історії. Вже пройшло чотири століття з моменту створення першої фінансової піраміди у Амстердамі у 1612 р., яка виникла на тлі «тюльпанової лихоманки», але як бачимо, питання фінансових пірамід не втратило своєї актуальності і сьогодні.
Наступна афера століття виникла у Франції у 1717 році коли була заснована Міссісіпська компанія фінансистом Джоном Ло. Компанія випустила двісті тисяч акцій, кожна вартістю п'ятсот ліврів. Бажаючі купити їх могли розрахуватись не тільки банкнотами і монетами, але і борговими зобов'язаннями держави, які на ринку продавались нижче номіналу. Так компанія ставала непрямим кредитором держави. Через декілька місяців акції Міссісіпської компанії почали падати. Дж. Ло намагався хоч якось утримати свої акції на плаву, проте вже в листопаді 1720-го року вийшов указ, в якому йшлося про те, що компанія втратила всі свої привілеї. Що спричинило за собою повне знецінення всіх акцій. Розвал цієї компанії завдав важкого удару по економіці і можна з упевненістю сказати, що ця фінансова піраміда буквально розорила Францію.
Однією із найвідоміших та наймасштабніших фінансових пірамід була «Компанія з обміну цінних паперів» (Securities Exchange Company) Чарльза Понці у США.
Ч. Понці заснував свою компанію винайшовши реальний спосіб отримання прибутку – купуючи поштові купони у Старому Світі (Європі) та переводячи їх у готівку у Новому (США), цілком реально отримати прибуток у розмірі 400%. Але насправді в основі підприємства Понці лежав принцип кас взаємодопомоги, виношений ним ще в роки служби у комерційному банку – прибуток тут також забезпечувався за рахунок постійного залучення грошових коштів від нових учасників піраміди. Про масштаби афери, що розверталася у Бостоні, говорить уже той факт, що в списку інвесторів компанії шахрая-рецидивіста перебувало приблизно три чверті всієї штатної чисельності бостонської поліції.
Але, незважаючи на грандіозний успіх заходу, його кінець був близький. З 26 липня 1920 року на вимогу окружного прокурора Массачусетса компанія Понці припиняє залучення внесків від приватних інвесторів. На цей момент капітал піраміди перевищував $ 10 млн., а вкладниками Понці були понад 10 тис. громадян. Шахрайство було явним, і суд засудив Понці до трьох років тюремного ув’язнення з повною конфіскацією рухомого та нерухомого майна й штрафом у $ 250 тис.
Вже у 21 столітті, відзначилися два інших американці, яких було визнано винними у заснуванні найбільших в історії фінансових пірамід.
У 2009 році винним у шахрайстві було визнано фінансиста Аллена Стенфорда, який донедавна вважався одним із найбагатших людей в Америці.
Стенфорд створив фінансову піраміду, в якій відсотки по інвестиціях виплачувалися за рахунок коштів нових інвесторів (та ж «схема Понці»). За 20 років своєї діяльності він встиг залучити кошти від 30 тисяч інвесторів майже із ста країн світу. Він керував створеною корпорацією Stanford Financial Group, яка діяла за принципом фінансової піраміди. За даними американських правоохоронних органів, до 2008 р. імперія Стенфорда управляла активами в розмірі близько 50 млрд дол. Журнал Forbes в 2008 р. оцінив стан фінансиста в 2,2 млрд дол. В результаті його діяльності інвестори зазнали збитків на 7 млрд дол. США.
Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) звинуватила Стенфорда у фінансових махінаціях. Згідно з заявою комісії, підконтрольний Стенфорду банк Stanford International Bank, зареєстрований на Антигуа і Барбуда, і дві техаські фінансові компанії були задіяні шахрайській схемі.
Проте найбільшою фінансовою пірамідою за всю історію людства була афера заснована американським фінансистом Бернардом Мейдоффом. У грудні 2008 р. у США була викрита найбільша в історії фінансова піраміда, яку створив і очолив Бернард Медофф - колишній голова ради директорів біржі NASDAQ і засновник інвестиційної компанії Bernard L.Madoff Investment Securities LLC.
Крах компанії можливо вдалось відтягнути як би Мейдофф не зізнався своїм синам у тому, що весь його бізнес це величезна фінансова бульбашка, побудована за схемою Понці. В результаті чого сини донесли на батька у ФБР. Розслідування виявило, що Мейдофф не інвестував свої накопичення нікуди вже 14 років, а відсотки виплачував так само як і Понці завдяки надходженням нових клієнтів.
«Піраміда» Мейдоффа функціонувала не менше 20 років, а втрати інвесторів від шахрайства оцінюються в 65 млрд. дол. У ході судового процесу Мейдофф визнав себе винним і покаявся перед вкладниками, які постраждали від його дій. Медофф був засуджений до 150 років ув'язнення і відбуває зараз свій термін у федеральній в'язниці Північної Кароліни. Навіть якщо легендарний аферист буде зразково вести себе у в'язниці достроково вийти на свободу він зможе лише в 2139 р., коли йому виповниться 201 рік.
Проте, як ми живемо у 21 столітті, для якого характерна комп’ютеризація всіх сфер суспільного життя, а отже і шахрайства. Саме завдяки мережі Інетрнет піраміда МММ-2011 набула такої популярності, а використання віртуальних грошей дозволяє її учасникам ефективно ухилятись від правоохоронних органів.
В умовах недосконалості законодавства, діяльність з емісії та поширення віртуальних грошей у багатьох випадках може безперешкодно рекламуватись, забезпечуючи стале зростання популярності системи. Як показує досвід банкрутства е-Голд (e-Golg), однієї із перших та найбільших систем Інтернет платежів у США, недостатній державний контроль за ринком онлайн платежів створив умови для відмивання доходів отриманих злочинним шляхом та здійснення незаконних операцій грошовими коштами. Внаслідок чого постраждали не тільки клієнти-«вкладники» системи, але і створювались умови для інших правопорушень. Клієнти системи обмінювали реальні гроші на віртуальні титульні знаки вартість яких була прив’язано до біржової ціни дорогоцінних металів. Як виявило слідство, вартість реальних активів суттєво була меншою ніж сума емітованих віртуальних грошей.
Однією із нових фінансових технологій є електронні гроші, або віртуальні гроші та системи Інтернет розрахунків. При чому, частина з таких систем використовує для обліку коштів реальні валюти, а частина віртуальні – титульні знаки. Тобто, по суті, платіжні системи, які емітують титульні знаки випускають свої власні гроші, як і у новому творінні Мавроді МММ-2011. Тим самим ці системи виступають конкурентами валютам, які емітуються центральними банками країни. Не завжди обсяг емісії таких грошей відповідає вартості активів системи, тобто клієнти за реальні гроші купують так званий припейд товар, вартість якого може не підкріплюватись активами системи з усіма випливаючими з цього наслідками.
Цей факт має насторожити підприємства та користувачів, які використовують системи WebMoney, оскільки вона побудована також на емісії титульних знаків, а не еквівалентів реальних грошей.
У 2010 році Національний банк України визначив правила гри на ринку електронних грошей (постанова №481), згідно з якою, електронні гроші – одиниці вартості, які приймаються як засіб платежу іншими ніж емітент особами і є грошовими зобов’язаннями емітента. Отже, електронні гроші це по суті векселі емітента, номіновані у реальній валюті і як вимагає НБУ, вартість таких боргових зобов’язань має відповідати сумі коштів отриманих від їх емісії. Регулятор також визначив, що емітентами таких грошей можуть виступати лише банки.
За версією ТОВ «Українського Гарантійного Агентства», яке є єдиним гарантом WebMoney Transfer в України, WebMoney - це технологія. У кожній державі цією технологією користуються компанії, які працюють в рамках законодавства своєї країни. В Україні ТОВ «Українське гарантійне агентство» здійснює діяльність з купівлі та продажу прав вимоги до первинного дебітора - ВАТ "Українському Професійному Банку". Подібну діяльність компанія здійснює на підставі ст.512, п.3 ст. 656 Цивільного Кодексу України та договорів "Поступки прав вимоги", які компанія укладає з кожним контрагентом (фізичною чи юридичною особою). З метою зручності та спрощення оперативного обліку взаємовідносин між ТОВ "Українське Гарантійне Агентство" і його контрагентів використовується технологія та програмне забезпечення WebMoney: титульні знаки WMU враховують номінальний розмір прав вимоги, якими володіє той чи інший контрагент в кожен момент часу.
Користувачів цієї «технології», мала б насторожити скритність та непрозорість її діяльності, оскільки невідомо на яку суму емітовано цих титульних знаків і в яких активах зберігаються кошти отримані системою. Невідомо який річний оборот має ця система, оскільки останні дані оприлюднені нею тільки за 2009 рік оборот за який склав 1,4 млрд.грн.! При чому за оцінками експертів системи контролює 80% ринку, який у свою чергу зростає щороку на 100-150%, тобто оборот за 2011 рік перевищує 5 млрд.грн., а мінімальний дохід системи враховуючи комісію в розмірі 0,8% становить майже 80 млн. грн. (але враховуючи, що кошти не тільки вносяться але переказуються на користь інших осіб, реальний прибуток системи мультиплікується на кількість обертів грошей).
Інший факт, який мав би насторожити партнерів WebMoney, є те, що ТОВ "Українське Гарантійне Агентство" випустило у 2011 році облігації обсягом 100 млн. гривень, при тому, що власний капітал на момент емісії становив трохи більше 120 тисяч гривень (а статутний 50 тис.грн.). тобто обсяг емісії перевищив обсяг капіталу більше ніж на 80000%! Мало того, Річні планові відсоткові платежі за облігаціями (18 млн. грн.) перевищують більше ніж у 76 разів значення EBITDA (прибуток до оподаткування та спати відсотків), розраховане за результатами 2010 р. (235 тис. грн. – за даними Cbonds.info), що говорить про недостатні грошові надходження, які можуть бути використані для сплати процентів за облігаціями. Отже, бухгалтерський прибуток до оподаткування за 2010 рік становить лише 0,0084% від очікуваного обороту за рік.
Виникає логічне запитання, чому ТОВ "Українське Гарантійне Агентство" приховує реальний оборот системи, вартість емітованих титульних знаків і чи підкріплені вони реальними активами, для його знадобились 100 млн. грн. і чому прибуток компанії у сотні разів менший за очікувані показники при таких активах системи? Враховуючи ці факти, та небажання системи легалізуватись в України, погодивши свої правила з вимогами Національного банку, та відсутність відповідей на окреслені питання може означати про неможливість легалізації через її невідповідність цим правилам.
Завіса таємничості навколо системи може підштовхнути багатьох консервативних економістів зробити висновки про те, що при збереженні таких тенденцій систему WebMoney може спіткати доля e-Gold. Проте, банкрутство її може завдати шкоди як населенню так бізнесу, яка спів розмірна із банкрутством одного із системних барків України!
Отже, можна зробити висновок: за своєю економічною сутністю віртуальна валюта системи МММ-2011 (МАВРО) мало чим відрізняється від найпоширеніших сьогодні віртуальних грошей – WebMoney. Звісно кожен з учасників МММ-2011 розуміє, що фактично приймає добровільну учать у азартній грі де виграш не гарантовано, чого не можна сказати про систему WebMoney, яка виступає з однієї сторони зручною та безпечною технологією онлайн платежів, але по суті, її діяльність основана на віртуальних розрахункових одиницях, вартість яких визначається довірою клієнтів до системи (до речі як і до будь-якої сучасної валюти), оскільки відповідність обсягу емітованих титульних знаків активам системи перевірити наразі неможливо, а закон за зобов’язує приймати їх як засіб платежу (як у випадку реальної валюти).
Виникає логічне запитання – що робити? Причому його мають задати собі як пересічні українці та підприємці так і законотворці. Для кожного з них можна запропонувати кільки варіантів. Перший: білоруський – припинити діяльність віртуальних валют (незалежно з якою метою їх емітують) що фактично і призведе до того, що чимало українських громадян втратять свої кошти внаслідок руйнування піраміди чи платіжної системи. Звісно такі дії неприпустимі у правовій державі. Другий варіант: законодавчо закріпити поняття віртуальних (електронних) грошей, що змусить легалізувати свою діяльність зазначеним вище систем ввівши їх до правового поля, а діяльність їх учасників перебуватиме під наглядом фінансового моніторингу держави, а державку казну поповнять нові податки, від сплати яких наразі всі успішно ухиляються.
Автор:
Олександр Царук
Источник:
FundMarket
Ссылка:
http://fundmarket.ua
http://www.experts.in.ua/inform/smi/detail.php?ID=96718
